Коротко
- Для одного кабелю ВВГнг-LS 3×1,5 або 3×2,5 мм² беріть гофру 20 мм (усередині 14,1 мм): у гофрі 16 мм (10,7 мм) такий кабель займає 70–90 % перерізу. Дві розеткові лінії ведіть у двох окремих трубах 20 мм.
- Під заливку в бетонну стяжку використовують посилену гофру зі стійкістю до стиску від 750 Н/5 см, оскільки легка труба 320 Н сплющується під вагою розчину.
- Для траншей у ґрунті за ДСТУ EN 61386-24 застосовують двошарові труби ПНД з гладким внутрішнім шаром та підземні колодязі CETINKAYA PANO CP202020 або CP303030.
Правильно підібрана гофра для кабелю захищає ізоляцію від механічних пошкоджень під час будівельних робіт, компенсує температурні деформації конструкцій та локалізує можливе займання при короткому замиканні. Помилки у виборі зазвичай зводяться до двох крайнощів: спроби затягнути пучок силових ліній у мінімальний переріз без запасу на охолодження або укладання тонкостінної труби 320 Н під важку цементно-піщану стяжку. Нижче наведено інженерний алгоритм вибору труб за класами міцності ДСТУ EN 61386, таблицю корисного заповнення під кабелі ВВГнг-LS та вимоги до підземних і прихованих трас.
Призначення гофрованих труб та класифікація за міцністю (ДСТУ EN 61386)
Захисна гофрована труба в електромонтажі виконує три прикладні задачі: приймає на себе тиск штукатурки чи бетону, створює повітряний прошарок навколо провідника і забезпечує змінність проводки на прямих ділянках. На відміну від жорстких гладких труб, змінний профіль (чергування кілець меншого і більшого діаметра) дає змогу повертати трасу під потрібним кутом без нагрівання та додаткових кутових фітингів. При цьому ребра жорсткості утримують круглу форму каналу при поперечному навантаженні.
Базовим нормативом, що регламентує параметри трубних систем для прокладання кабелів, є стандарт ДСТУ EN 61386-1. Кожна сертифікована продукція у розділі гофра для кабелю та електромонтажні труби має класифікаційний код, де перші чотири цифри є найбільш важливими для проєктувальника та монтажника:
- Перша цифра (опір стиску на довжині 5 см): 1 — дуже легка (125 Н), 2 — легка (320 Н), 3 — середня (750 Н), 4 — важка (1250 Н), 5 — дуже важка (4000 Н).
- Друга цифра (стійкість до удару): від 1 (дуже легка, 0,5 Дж) до 5 (особливо важка, 20 Дж). Для будівельних майданчиків зі стяжкою орієнтуються на показник не нижче 3 (2 Дж).
- Третя і четверта цифри (температурний діапазон монтажу та експлуатації): наприклад, індекс «2» третьої цифри дозволяє укладання при −5 °C (типово для ПВХ), а індекс «4» — при −25 °C (характерно для ПНД та поліпропілену).
Таким чином, маркування 3341 означає трубу середньої міцності (750 Н), стійку до ударів, придатну для монтажу на морозі до −25 °C. Орієнтуватися на сленгові назви («звичайна» чи «посилена») без перевірки ньютонів у паспорті виробу ризиковано: у різних виробників товщина стінки та геометрія профілю відрізняються.
Товари за темою статті
- Розподільчі коробки
Колодязь кабельний пластиковий (підземна розподільча коробка) CETINKAYA PANO
Ціновий діапазон: від 501,07 ₴ до 1040,83 ₴ Оберіть опції Цей товар має кілька варіантів. Параметри можна вибрати на сторінці товару - Кабельні вводи (гермовводи) IP68
Кабельний ввід (гермоввід) M20 IP68 ONKA для кабелю Ø6–12 мм
30,68 ₴ Оберіть опції Цей товар має кілька варіантів. Параметри можна вибрати на сторінці товару - Розподільчі коробки
Розподільча коробка прихованого монтажу IP40 CETINKAYA PANO
Ціновий діапазон: від 73,63 ₴ до 260,00 ₴ Оберіть опції Цей товар має кілька варіантів. Параметри можна вибрати на сторінці товару - Майданчики для хомутів (стяжок)
Майданчики для хомутів під гвинт SIMPA 16×10,5 і 22×14,5 мм (уп. 100 шт.)
Ціновий діапазон: від 114,19 ₴ до 184,70 ₴ Оберіть опції Цей товар має кілька варіантів. Параметри можна вибрати на сторінці товару
Таблиця підбору діаметра гофри: розрахунок за коефіцієнтом заповнення 40 %
Найпоширеніша помилка при замовленні матеріалів — підбір труби за її номінальним (зовнішнім) розміром. Наприклад, стандартна гофра 16 мм має корисний внутрішній прохід лише 10,7–11,5 мм залежно від виробника та серії, а популярна гофра 20 мм всередині звужується до 14,0–14,8 мм. Саме внутрішній діаметр визначає, чи пройде кабель крізь вигини траси без обриву протяжного зонда (стальки).
Український ПУЕ відсотка заповнення не задає, тому орієнтуються на американський стандарт NEC (Chapter 9, Table 1): один кабель займає до 53 % внутрішньої площі труби, два — до 31 %, три і більше — до 40 %. Якщо перевищити ці пороги, виникають дві проблеми: різке зростання сили тертя на поворотах та погіршення відведення тепла від жил під робочим струмом. При щільному набиванні доводиться застосовувати понижувальні коефіцієнти на тривало допустимий струм кабелю.

Нижче — таблиця для гофри ПВХ KOPOS MONOFLEX (серія 320 Н, внутрішні діаметри з паспорта) і круглого кабелю ВВГнг-LS. Діаметри кабелів типові: 3×1,5 ≈ 9 мм, 3×2,5 ≈ 10 мм, 3×4 ≈ 11,5 мм, 5×2,5 ≈ 12 мм, 5×6 ≈ 15 мм, 5×10 ≈ 19 мм, 4×16 ≈ 21 мм, UTP Cat 6 ≈ 6 мм; точний — у паспорті кабелю. У посиленої гофри 750 Н стінка товща, і прохід трохи менший.
| Зовнішній діаметр гофри, мм | Внутрішній діаметр, мм | Внутрішня площа, мм² | 1 кабель (53 %), мм² | 3 і більше кабелів (40 %), мм² | Що вміщується (ВВГнг-LS, круглий) |
|---|---|---|---|---|---|
| 16 | 10,7 | 90 | 48 | 36 | 1 × UTP Cat 6 або антенний кабель; силовий кабель до ≈7 мм |
| 20 | 14,1 | 156 | 83 | 62 | 1 × 3×1,5 мм² або 1 × 3×2,5 мм² |
| 25 | 17,8 | 249 | 132 | 99 | 1 × 3×4 мм²; 1 × 3×6 мм²; 1 × 5×2,5 мм²; 3 × UTP Cat 6 |
| 32 | 23,8 | 445 | 236 | 178 | 1 × 5×4 мм²; 1 × 5×6 мм²; до 5 × UTP Cat 6 |
| 40 | ≈31 | ≈755 | 400 | 302 | 1 × 5×10 мм²; ввідний 4×16 мм²; 3 × 3×2,5 мм² |
З таблиці видно: круглий кабель 3×2,5 мм² у гофрі 16 мм займає майже весь прохід — протягнути його вдасться хіба що на короткій прямій ділянці, а на трасі з двома поворотами під 90° він заклинить. Тому 16 мм залишають для слабкострумових ліній (UTP, антенний кабель), розеткові та освітлювальні лінії ведуть у гофрі 20 мм, а дві лінії — у двох окремих трубах (так кабелі ще й менше гріються).
Легка (320 Н) чи посилена (750 Н): вибір під штукатурку, гіпсокартон і стяжку
Вибір між легкою та важкою серією безпосередньо залежить від механічних навантажень під час загальнобудівельних робіт після завершення першого етапу електромонтажу. Легка гофра для кабелю зі стійкістю 320 Н/5 см (зазвичай сірого кольору з ПВХ або синього/чорного з поліпропілену) має тонку стінку і малу вагу. Її раціонально використовувати у трьох зонах:
- За підвісними стелями (гіпсокартон, армстронг, натяжні конструкції), де на трубу не тисне будівельний розчин.
- Усередині каркасних перегородок із ГКЛ між профілями CW/UW (тут важливо стежити, щоб при проходженні крізь метал гострі краї профілю не прорізали стінку).
- У вертикальних і горизонтальних штробах під шар гіпсової або вапняно-піщаної штукатурки, де труба втоплена вглиб стіни й захищена від наступання ногами.
Зовсім інша ситуація виникає при розведенні трас по чорновій підлозі. Для замонолічування в бетон та укладання у товщу підлогової стяжки виробники та нормативи вимагають використовувати гофровані труби із середньою міцністю не менше 750 Н/5 см, оскільки легка труба 320 Н деформується і сплющується під масою розчину. Крім ваги самої стяжки, під час заливки по розкладених трасах ходять робітники у важкому взутті, возять тачки з бетоном і тягнуть шланги бетононасосів.

Якщо тонкостінну гофру 320 Н роздавлять на підлозі до застигання розчину, гострі краї каменів щебеню чи керамзиту можуть продавити зовнішню оболонку кабелю і пошкодити ізоляцію жил. Виявити таке пошкодження мегомметром вдається не завжди одразу — часто витік струму і спрацьовування ПЗВ починаються через кілька тижнів, коли волога зі стяжки проникає в мікротріщину. Для промислових підлог із віброущільненням та монолітного залізобетону застосовують важкі труби класу 4 на 1250 Н.
Кабельна лінія в землі: чому звичайна гофра руйнується і що застосовувати
Використання звичайної одношарової гофри (навіть важкої серії 750 Н з ПВХ або ПНД) для підземного прокладання до воріт, вуличного освітлення, свердловинного насоса чи господарського блоку є грубою помилкою. Тонка одностінна конструкція в ґрунті стикається з трьома руйнівними факторами: тиском маси землі при трамбуванні, точковим навантаженням від каміння та сезонним морозним здиманням ґрунту. Більше того, в негерметичну трубу неминуче потрапляє ґрунтова вода; взимку на глибині промерзання вона перетворюється на лід, розширюється і розчавлює як саму гофру, так і звичайний кабель ВВГ всередині.
Вимоги до систем кабелепроводів, що безпосередньо укладаються у траншеї, регламентуються окремим стандартом IEC/EN 61386-24 (в Україні — ДСТУ EN 61386-24), який передбачає підвищену стійкість до механічних і ґрунтових впливів. Для таких умов призначена спеціальна двошарова (двостінна) гофра для кабелю з поліетилену (ПНД/ПВД) діаметром від 40 до 200 мм класу 450 Н або 750 Н за ДСТУ EN 61386-24 — наприклад, двошарова гофра KOPOS KOPOFLEX 40–110 мм бухтами по 50 м. Її зовнішній гофрований шар із ПНД тримає тиск ґрунту, а внутрішній гладкий шар із ПВД дозволяє легко протягувати важкі броньовані кабелі або ПЕ-труби автополиву на великі відстані.

При організації розгалужень, поворотів під 90° або переходів між ділянками підземної траси неприпустимо ховати з’єднувальні муфти прямо в ґрунт без ревізійного доступу. Для таких вузлів встановлюють спеціалізований пластиковий кабельний колодязь CETINKAYA PANO з поліпропілену: модель CP202020 (200×200×200 мм) підходить для компактних ліній ландшафтного освітлення та автоматики воріт, а габаритніший CP303030 (300×300×300 мм) зручний для розведення силових кабелів і точок заземлення. Двостінні труби заводять у бічні стінки колодязя на піщано-щебеневій подушці, що забезпечує дренаж і швидкий доступ до кабельної лінії під час обслуговування.
Матеріали гофри: негорючий ПВХ, безгалогенний поліпропілен (HF) та ПНД
Колір та полімерна основа труби вказують не на естетику, а на пожежну безпеку, ультрафіолетову стійкість і допустиму температуру монтажу. При проєктуванні кабельної мережі розрізняють три основні матеріали:
- Самозгасаючий ПВХ (полівінілхлорид, зазвичай сірий або темно-сірий): базовий вибір для прихованої проводки всередині житлових будинків, квартир та офісів. Матеріал не підтримує горіння (гасне за відсутності відкритого полум’я), проте має два обмеження: стає крихким при монтажі на морозі нижче −5 °C (розколюється від удару) та руйнується під прямим сонячним промінням (нестійкий до УФ).
- Безгалогенний поліпропілен або поліолефіни (ПП / HF — Halogen Free, часто синій, помаранчевий або спеціальний чорний): не містить хлору, брому та фтору. При пожежі не виділяє їдкого чорного диму й токсичного хлороводню, який викликає задуху та корозію електронних плат. Використовується разом із кабелями марки ВВГнг-HF у дитячих садках, лікарнях, ТРЦ, серверних та на шляхах евакуації. Стійкий до монтажу при від’ємних температурах (до −25 °C).
- Поліетилен низького тиску (ПНД, переважно чорний або помаранчевий): пластичний, ударостійкий та морозостійкий полімер. Чорний ПНД, стабілізований сажею, витримує тривалий вплив сонячного ультрафіолету і підходить для відкритої прокладки по фасадах або замонолічування у важкий бетон. Водночас звичайний ПНД підтримує горіння, тому всередині приміщень у порожнинах з горючих матеріалів його не застосовують (за винятком модифікованих негорючих композицій ПНД-нг).

При заведенні лінії з вуличної чи вологої зони у закритий розподільчий щит або герметичну коробку важливо не порушити контур захисту оболонки. Якщо гофра закінчується перед входом у бокс, сам кабель (наприклад, круглий ВВГнг-LS 3×2,5 або 5×2,5 мм²) фіксують через гермоввід M20 IP68 ONKA з поліаміду PA 6 (світло-сірий 1110077 або чорний 1110124), розрахований на зовнішній діаметр провідника Ø6–12 мм та температури −30…+80 °C.
Монтажні правила та типові помилки: протяжка, радіуси вигинів і кріплення
Навіть правильно обрана за перерізом і ньютонами гофра для кабелю перетвориться на одноразову оболонку, якщо порушити геометрію траси під час укладання. Головна мета трубної розводки — можливість безперешкодно затягнути кабель і не пошкодити його ізоляцію об ребра труби.
Робота з протяжкою (зондом). Більшість бухт постачається із вбудованим сталевим дротом (сталькою). Цей дріт призначений для одноразового затягування кабелю на етапі монтажу або проходження всього контуру спеціальним склопрутком на довгих ділянках. Перед протягуванням кінець кабелю зачищають на 5–7 см, жили загинають у петлю за стальку, скручують і обов’язково обмотують ізострічкою у формі конуса. Якщо залишити гострі краї мідних жил або оболонки відкритими, вони впруться у перше ж внутрішнє ребро гофри на повороті й зірвуться з дроту. Втягувати кабель потрібно вдвох: один майстер подає і розпрямляє кабель на вході, інший плавно тягне стальку на виході.
Радіуси вигину та сума кутів. Мінімальний радіус повороту для гофрованих труб діаметром 16–25 мм становить не менше 3 зовнішніх діаметрів труби (близько 50–80 мм), при цьому також враховується допустимий радіус вигину самого кабелю (для ВВГ це 7,5–10 зовнішніх діаметрів). На одній нерозривній ділянці між коробками не повинно бути більше 3–4 поворотів під 90° (сумарний кут вигинів траси — максимум 270–360°), а максимальна довжина прольоту без проміжної коробки зазвичай не перевищує 20–25 метрів. Якщо траса складніша, у стіні встановлюють проміжну розподільчу коробку прихованого монтажу IP40 CETINKAYA PANO — наприклад, компактну CP1802 (100×100×45 мм) на 2–3 напрямки або містку CP1804 (160×160×65 мм) для вузлових точок.

Крок кріплення та натяг. Провисання труби на стелі чи слабка фіксація на підлозі призводять до того, що при спробі перетягнути кабель гофра «грає» як пружина і затискає провідник. Рекомендований крок встановлення кліпс або скоб для горизонтальних трас Ø16–20 мм становить 35–40 см, для Ø25–32 мм — 40–50 см. При паралельному прокладанні великої кількості ліній по бетонній стелі або стіні замість поштучних кліпс зручно використовувати майданчики під гвинт для хомутів SIMPA розміром 22×14,5 мм з отвором 5,2 мм під дюбель (білі SP-VKB2 або чорні SP-VKS2) у парі з пластиковими кабельними стяжками ONKA (наприклад, 200×4,8 мм, арт. 8489). Це дає змогу жорстко притиснути трубу впритул до перекриття і зекономити висоту чистової стелі.
Часті запитання
Чи можна прокладати два кабелі ВВГнг 3×2,5 мм² в одній гофрі 20 мм?
Ні. Усередині гофри 20 мм — близько 14,1 мм, тобто 156 мм² площі, а два круглі кабелі 3×2,5 мм² (≈10 мм кожен) разом займають ≈157 мм² — увесь переріз. Вони не пройдуть навіть пряму ділянку і гріли б один одного. Для двох таких ліній прокладайте дві окремі гофри 20 мм.
Чим відрізняється сіра гофра від чорної в асортименті будівельних магазинів?
У більшості лінійок сіра труба виготовляється із самозгасаючого ПВХ (зазвичай легка серія 320 Н для внутрішніх робіт), який боїться морозу та ультрафіолету. Чорний колір найчастіше мають або труби з ПНД (стійкі до УФ та ударів, але підтримують горіння), або посилені важкі труби 750 Н з ПВХ чи поліпропілену для стяжки підлоги — точний матеріал і клас міцності завжди вказуються в маркуванні за ДСТУ EN 61386.
Що робити, якщо під час протягування кабелю обірвалася штатна сталька в гофрі?
Якщо труба ще не замурована в стіну чи стяжку, простіше розрізати її в місці затору і з’єднати спеціальною муфтою або замінити відрізок. У вже змонтованій трасі використовують гнучкий скловолоконний зонд (протяжку) діаметром 3–4 мм з латунним наконечником, який проштовхують назустріч із протилежного кінця труби або засмоктують у канал міцну капронову нитку з поролоновою кулькою за допомогою будівельного пилососа.
Навіщо кабель ВВГнг-LS прокладають у гофрі по бетонній стелі, якщо він і так не поширює горіння?
При монтажі за підвісною чи натяжною стелею гофра захищає оболонку кабелю від гострих країв металевих підвісів та профілів, спрощує групове кріплення трас і створює додатковий бар’єр при аварійному перегріві чи дуговому замиканні. Крім того, у громадських та комерційних об’єктах прокладання кабелів за фальш-стелями в захисних трубах є прямою вимогою пожежних інспекторів та проєктної документації.








